Висвітлено теоретичні засади дослідження проблеми педагогічного забезпечення розвивальної взаємодії вчителя й учня у процесі особистісно орієнтованого навчання. Розглянуто стан розв'язання цієї проблеми в історико-педагогічному, філософському, психологічному, соціально-педагогічному аспектах. Проаналізовано базові поняття дослідження та узагальнення відповідних теоретичних положень. Розкрито особливості організації особистісно орієнтованого навчання за умов інноваційного закладу гуманістичного профілю. Обгрунтовано модель і систему організації особистісно орієнтованого навчання, концептуальною ідеєю якого є суб'єкт-суб'єктна взаємодія головних учасників навчально-виховного процесу. Визначено психолого-педагогічні та методичні умови організації особистісно орієнтованого навчання учнів гімназії. Доведено, що розроблена модель адекватна проблемам розвитку основних сфер особистості вчителя та учня, результати її функціонування взаємопов'язані з національним культуроутворенням. Зазначено, що випускники гімназії здатні до самотворення особистості, готові до вдосконалення професійно-творчої функції трудівника, створення продуктів творчості у різних сферах суспільного виробництва та культури.

  Скачати повний текст